Продавець "Чугунная посуда", интернет-магазин розвиває свій бізнес на Prom.ua 12 років.
Знак PRO означає, що продавець користується одним з платних пакетів послуг Prom.ua з розширеними функціональними можливостями.
Порівняти можливості діючих пакетів
Кошик
1588 відгуків
Умови роботи магазину в умовах воєнного стануДокладніше

Сейчас компания не может быстро обрабатывать заказы и сообщения. Ваша заявка будет обработана в ближайший рабочий день.

Чавунний посуд "Сітон" - якість, перевірена десятиріччями
+380 (50) 361-77-06
+380 (68) 654-96-75
+380 (63) 798-06-50

Почніть повільно

Почніть повільно

Кожна людина їсть. Це властивість, притаманну будь-якій живій істоті і людям, в тому числі. Ким би ви не були – професором або сантехніком, студентом або топ-моделлю, ви кожен день щось їсте. Без їжі людина не зможе жити більше двох тижнів.

 

 

 

Те, як ми виглядаємо, безпосередньо залежить від того, що ми їмо. Наприклад, цільнозернові каші і свіжі овочі забезпечують хороше травлення, правильний обмін речовин, і, як наслідок – струнку фігуру, чисту шкіру, здоровий колір обличчя. А якщо ви віддаєте перевагу забивати голод гамбургерами і чебуреками, то не варто дивуватися зайвим кілограмам, поганого самопочуття, і найчастіше – порожнього гаманця.

 

Жителі великих міст воліють фастфуд, пояснюючи свій вибір різними причинами, але частіше всього їх дві – відсутність часу на приготування домашньої їжі і тим, що ресторани з хорошою їжею їм не по кишені. Однак до фастфуду можна віднести не тільки горезвісний «Макдональдс» і йому подібні заклади, але й те, що більшість городян «запихивается» вдома після роботи. Це пельмені з магазину, з майонезом і кетчупом, сосиски з макаронами, яєчня, шаурма по дорозі з роботи, піца, чіпси. Загалом, вранці чоловік випив кави, в обід зжував гамбургер, запивши «Колою», ввечері – запарило «Мівіну», зварила пельмені або макарони, і все це з майонезиком, та побільше. І через пару років маємо обивателя з явно надмірною вагою, слабким серцем, порушенням рівня горезвісного холестерину, зниженим тонусом і працездатністю. Зараз навіть з'явився науковий термін, що позначає цей стан – прихований голод. Це стан, коли шлунок у людини повний, але при цьому йому все одно постійно хочеться чогось пожувати. По суті – звичайна нестача вітамінів і мінералів, яка змушує стражденного поїдати більше бутербродів і печива, які абсолютно не полегшують стан, а лише призводять до зайвих кілограмів.

 

 

 

Як би ми не тішили себе думкою, що фаст-фуд – це доля «убогих америкосів» з їх «макдаками», на ділі ж ми від них не відстаємо, навіть якщо і не ходимо в ці «макдаки». Згадані пельмені з магазину, всілякі заморожені котлети і запіканки, яким потрібно всього три хвилини в мікрохвильовці, вокзальні і столовських біляші, - все це наш, рідний фаст-фуд, який, на перший погляд вирішує проблему «чого б поїсти тут і зараз», а насправді просто створює пластмасове відчуття повного шлунка. І не має нічого спільного з справжньою їжею, яка дарує гарний настрій і самопочуття.

На щастя, ще є люди, які небайдужі до гарної їжі. Причому, настільки, що прагнуть відродити та популяризувати традиції національної кухні різних країн. І в противагу фаст-фуду в 80-х роках ХХ століття було засновано рух slow-food (повільна їжа). Діяльність його спрямована на те, щоб викликати у звичайних обивателів інтерес і повагу до справжньої, якісної та корисної їжі.

 

 

 

Організація slow-food зародилася в 1986 році в Італії, після того, як в старовинному особняку відкрився черговий «Макдональдс». Італійські поціновувачі прекрасного на чолі з журналістом Карло Петрини не змогли витерпіти такої наруги над традиціями і від тихого обурення перейшли до активного протистояння – демонстрацій і акцій протесту. Природно, звичайний поедатель-обиватель не звернув уваги на марні спроби організації відвернути його від новомодних і швидких булок з пересмаженими котлетами і «Колою». Тому молоде покоління Італії продовжувало харчуватися комбікормом з червоно-помаранчевих закусочних, які, в свою чергу, продовжили агресивну анексію нових територій. А рух slow-food оголосило війну пластмасової їжі в безликих закладах громадського харчування. І не безрезультатно.

 

 

 

Сьогодні рух slow-food – це вже ціла громадська організація, до складу якої входять понад 100 тисяч членів з понад 100 країн світу. Країни Європи, Азії, США, Росія, Україна – жителі цих країн активно підтримують ідеї «повільної їжі» і прагнуть відродити втрачене повагу до продуктів харчування, праці, який витрачається на виробництво цих продуктів, довкіллю, рослинам і тваринам.

Основні тези, що характеризують суть рух slow-food:

1. Їжа повинна бути натуральною, без ароматизаторів, барвників, консервантів.

2. Для приготування потрібно використовувати сезонні продукти, в першу чергу, це стосується овочів. Наприклад, полуниця, помідори, баклажани в січні на городі не ростуть. Взимку в магазини вони потрапляють з теплиць або інших країн. Відповідно, вони не можуть бути повністю натуральними – за час транспортування натуральний продукт швидко б зіпсувався. А полуниця, яка залишається свіжою тиждень, користі організму не принесе.

3. Продукти повинні бути вироблені з заподіянням мінімальної шкоди навколишньому середовищу. Наприклад, та ж полуниця, вирощена в Данії і доставлена в Україну, залишить за собою слід з енерговитрат на її транспортування з Європи в нашу країну, потім в певний місто, і, нарешті, в супермаркет.

4. Це стосується і виробництва. Дрібні фермерські господарства, у яких рекомендується купувати продукти, часто ведуть своє господарство куди більш екологічно і дбайливо, ніж заводи по виробництву сільськогосподарської продукції. Менше пестицидів і добрив – більше користі.

 

 

 

5. Якщо ви – любитель кафе і закусочних, то перевагу варто віддати невеликого закладу, де подаються традиційні для вашого регіону страви, приготовані з сезонних продуктів.

6. Хочете економити – готуйте самі. Причому не піцу в мікрохвильовці і не пельмені за 5 хвилин, а хороші ґрунтовні страви. Борщ, плов, паелья – незважаючи на стійкі асоціації цих назв з мамами та бабусями, нічого не заважає навчитися готувати таку їжу самостійно. При цьому ви самі контролюєте набір продуктів, технологію і знаєте, з чого зроблені котлети у вашій тарілці.

7. Їжа повинна приносити задоволення. Радувати повинні не тільки смак і запах, але і зовнішній вигляд страви. Що може бути краще, ніж отримувати естетичне задоволення три рази в день?

 

 

 

До речі, цього пункту потрібно повчитися у японців. У них поширене таке явище, як бэнто – ланч в спеціальному контейнері, який супроводжує жителів Японії з дитинства до самої пенсії. І суть бенто в тому, що кожна порція, яка вкладається в бокс, особливо, якщо це сніданок школяра, часто являє собою цілий витвір кулінарного мистецтва. І, до того ж, в Японії найнижчий відсоток людей, які страждають ожирінням. Дбайливо приготований домашній ланч – один з основних чинників здоров'я.

 

 

 

8. Купувати продукти краще у фермерів, на місцевих ринках і ярмарках. Все просто – чим менше часу займе транспортування продукту, тим свіжіше, корисніше і дешевше він буде. Чим не підтримка принципу «купуйте українське»?

9. До продуктів потрібно ставитися з повагою – це означає, що виробляти і купувати потрібно рівно стільки, скільки необхідно. Адже якщо виробляється занадто багато їжі, то її надлишок в будь-якому випадку буде залишатися незатребуваним і викидатися. А це завдає шкоди економіці країни і навколишньому середовищу.

10. Для того, щоб шанобливо ставитися до їжі, потрібно розуміти, як і де вона виробляється. Наприклад, сприйняття страви, купленого за дуже високою ціною і приготованого самостійно, значно різниться. Адже в першому випадку людина купує готовий товар, і якщо ціна його невелика, то і ставлення до нього буде досить зневажливим. А якщо людина вкладає в блюдо свій час і сили, то й цінувати його вище.

 

 

 

Це стосується всіх сфер харчової промисловості. Знаючи, як виготовляється хліб і вирощують овочі, як робиться вино і готуються різні страви, покупець буде відноситься до продуктів більш осмислено. Знаючи ціну кожного продукту, людина не буде бездумно купувати, щоб потім викинути зіпсованим і заветревшимся.

Діяльність організації slow-food спрямована саме на освіту споживачів. У першу чергу це стосується ставлення кожної людини до їжі, способів її приготування, взаємодії її з екологією. Засновник руху Карло Петрини упевнений, що для того, щоб відчути всю цінність кожного продукту, люди повинні повернутися до землеробства. Кожен повинен особисто вирощувати і готувати тільки споживач зможе відчути всю цінність їжі.

 

 

 

Звичайно, очікувати, що жителі маленьких, а особливо, великих міст проміняють роботу в офісах на сільське господарство та тваринництво – безглуздо. У кожного має бути своє покликання і далеко не кожному доставляє задоволення вирощувати овочі або розводити курей. Але ось відповідальне ставлення до продуктів має бути в кожного. З чого почати розвиток у цій області? З осмисленого підходу до того, що ви їсте. Ось кілька кроків, які допоможуть приєднатися до руху slow-food і почати отримувати більше задоволення і користі від їжі, де б ви не знаходилися:

1. Навчіться готувати. Це не так складно, як здається – головне почати, а зупинитися буде неможливо. Відмінні результати будуть тільки розпалювати пристрасть до кулінарії.

2. Вмієте готувати – робіть це регулярно. Замість походу в «Макдональдс» вирушайте на кухню і творіть чудеса смаків і ароматів.

3. Розширюйте свій гастрономічний кругозір. Це стосується і нових рецептів, знайти які зараз не складає ніяких труднощів, і продуктів, і технологій виробництва їжі. Більше знаєте і вмієте – більше стоїте.

4. Вивчіть принципи тайм-менеджменту (управління часом) та дотримуйтеся їх на кухні. Ви навіть не уявляєте, скільки часу можна заощадити, правильно розпланувавши всі справи, навіть якщо вони полягають у варінні рису або приготуванні салату. А якщо потрібно приготувати три і більше страв за раз?

 

 

 

5. Плануйте. Без планування немає успіху. Плануйте меню на тиждень або два – так вам не доведеться щодня болісно придумувати, що приготувати на вечерю або взяти з собою на обід. Від складеного списку страв буде залежати і список продуктів, які потрібно буде придбати, і заготовки, які потрібно зробити.

6. Пишіть список покупок. Склавши меню на тиждень, намітьте список продуктів, які вам потрібно буде купити. Список допомагає зосередитися на цілі, нічого не забути і не витратити зайві гроші. А якщо ви ще й зможете підрахувати суму, яка потрібна для купівлі продуктів зі списку і візьмете тільки її, то можете не переживати про те, що, вирушивши за помідорами, купіть шоколадку, чіпси і тортик.

7. Більше теорії і практики. Теорія – це кулінарні книги, журнали і сайти. Зараз можна без проблем підібрати відповідні за рівнем складності рецепти. Підібравши 5, 10,15 рецептів, починайте втілювати їх у життя, тобто, переходите до практики. Якщо відразу не виходить, не впадайте у відчай. Все більше кухаря колись були підмайстрами і нічого не вміли. Навчитися можна, тільки роблячи. Якщо страва вийшла – запам'ятайте, що і як ви робили, щоб в наступний раз повторити ці дії. Не вийшло – постарайтеся зрозуміти, що пішло не так, щоб скорегувати технологію.

 

 

8. Забудьте про напівфабрикатах. Все, що продається в пластикових коробочках і закликає лише розігріти (додати окропу/молока) – це не їжа. Винятки бувають, але дуже рідко і коштують вони дуже дорого. Самостійно такі страви можна приготувати в більшій кількості і за менші гроші.

9. Купуйте продукти на ринках і ярмарках. Як правило, ціни там нижчі, а якість краща.

10. Не купуйте швидкопсувні продукти в кількості більшій, ніж вам потрібно.

11. Підбирайте хорошу і довговічну посуд, кухонне начиння. Чудовим зразком довговічності та екологічності є чавунний посуд «Сітон». Казани, каструлі, сковорідки гриль, сотейники і млинниці з високоякісного чавуну мають масу достоїнств. Наприклад, при правильній експлуатації не мають терміну придатності, і ви запросто зможете передати їх у спадок своїм онукам.

 

 

 

Завдяки тому, що при виготовленні такого посуду використовується тільки новий чавун, він не має ніяких сторонніх хімічних домішок, тому він не виділяє при нагріванні ніяких токсинів і канцерогенів. Готувати в чавунному посуді «Сітон» можна навіть для самих маленьких!

Якісна посуд для якісної їжі – саме так можна охарактеризувати продукцію НВП «Сітон». Адже ця посуд підходить для гасіння і томління, для відкритого вогню, російської печі, духовки і всіх видів плит. Такий посуд може заслужено вважатися символом домашнього тепла і затишку.

Чавунний посуд «Сітон» не боїться високої температури і перегріву, при правильному догляді не іржавіє, не пригорає, не деформується і не жолобиться. І її цілком можна назвати невід'ємною частиною руху slow-food.

 

 

 

Як бачимо, для того, щоб приєднатися до набирає популярність напрямом slow-food, зовсім не обов'язково жити в Провансі і ходити в дорогі ресторани. Досить навчитися готувати їжу самостійно і більш усвідомлено ставитися до продуктів, які ми купуємо і сприймаємо як щось само собою зрозуміле. Повага до своєї та чужої праці – це запорука душевного і економічного балансу кожної окремої людини і цілих держав.

 

 

 

 

Наскільки вам зручно на сайті?

Розповісти Feedback form banner